-
1 формація суспільно-економічна
ФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА - одна з наріжних категорій марксистської соціальної філософії та суспільно-економічної теорії. Запроваджена Марксом у праці "Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта" (1851). Теоретичним підходам Маркса притаманний розгляд Ф.с.-е. як дієвого інструмента розв'язання різноманітних пізнавальних і практичних завдань. Уникаючи однозначного тлумачення Ф.с.-е., Маркс розглядав її як поняття полісемантичне. Основними він вважав наступні значення Ф.с.-е.: економічна структура суспільства впродовж усього його історичного існування; одна з трьох великих стадій історії розвитку людства - первісна Ф.с.-е. (докласове суспільство), класове суспільство та майбутнє безкласове суспільство; історичний ступінь (тип) розвитку суспільства; історично визначена сукупність суспільних відносин (див. відносини суспільні)', історично визначена сукупність виробничих відносин (див. відносини виробничі). Іноді термін "Ф.с.-е." у значенні "соціальний організм" використовував Ленін. Однак загалом у марксизмі, особливо в його радянському варіанті, Ф.с.-е. поступово починає тлумачитися дедалі одностайніше, цілком однозначно - як історичний ступінь суспільства, внаслідок чого формаційний підхід помітно збіднюється, обертаючись формаційним редукціонізмом. Потрактування всесвітньо-історичного процесу як монолінійного висхідного п'ятичленного формаційного ряду (первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, комуністичний) довело, зрештою, неспроможність претензій формаційного підходу на всезагальність і монополію на істину як в діахронічному, так і в синхронічному вимірах. Втім, за належної корекції Ф. с.-е. підхід має значний потенціал і надалі залишатися одним з основних напрямів сучасного осягнення історичного процесу (див. також уклад соціально-економічний).І. БойченкоФілософський енциклопедичний словник > формація суспільно-економічна
-
2 суспільно-економічна формація
Філософський енциклопедичний словник > суспільно-економічна формація
-
3 важільно-гальмова передача
рыча́жно-тормозна́я переда́чаУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільно-гальмова передача
-
4 важільно-гальмовий
техн. рыча́жно-тормозно́йУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільно-гальмовий
-
5 важільно-заскочний
техн. рыча́жно-храпово́йУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільно-заскочний
-
6 важільно-зубчастий
техн. рыча́жно-зубча́тыйУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільно-зубчастий
-
7 важільно-зубчастий мікромір
рыча́жно-зубча́тый микроме́рУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільно-зубчастий мікромір
-
8 важільно-кулачковий
техн. рыча́жно-кулачко́выйУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільно-кулачковий
-
9 важільно-кулісний
техн. рыча́жно-кули́сныйУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільно-кулісний
-
10 важільно-літерний принтер
рычажно-ли́терный при́нтерУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільно-літерний принтер
-
11 важільно-рейковий
техн. рыча́жно-ре́ечныйУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільно-рейковий
-
12 важільно-рейковий домкрат
рыча́жно-ре́ечный домкра́тУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільно-рейковий домкрат
-
13 важільно-суставний
техн. рыча́жно-шарни́рныйУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільно-суставний
-
14 вугільно-металургійний
техн. у́гольно-металлурги́ческийУкраїнсько-російський політехнічний словник > вугільно-металургійний
-
15 обопільно
взаи́мно ( обоюдно) -
16 щільно
техн. вплотну́ю, вприти́рку, вприты́к ( вплотную) -
17 Лойа[я]льно
нрч. лойяльно, вірнопіддано, по-вірнопідданському. -
18 tight
2. adj1) тугий; туго натягнутий2) щільний; непроникний; герметичний; щільно пригнаний; компактнийtight cooper — бондар, який виготовляє барила для рідини
tight defense — військ. суцільна оборона
tight formation — ав. зімкнутий стрій
tight soil — сухий (ущільнений) ґрунт
3) тісний, вузький4) напружений5) щільно забитий; туго напханий (заповнений, набитий)6) перен. стислий, скутий (про мову)7) перен. напідпитку, під чаркою8) важкий; тяжкий9) суворий, жорсткий10) розм. скнарий, скупий11) чепурний, охайний, акуратний12) розм. жвавий, спритний, меткий, вправний13) спорт. майже рівний (про шанси)3. adv1) щільно, тісно; туго2) амер., розм. міцно; глибоко, грунтовноto sit tight — міцно триматися за свої права; не здавати своїх позицій
tight bargain — амер. угода з невеликими шансами дістати прибуток
tight corner (place) — небезпечне (ризиковане, важке) становище
* * *I [tait] n; амер.2) смітник навколо м'яча ( регбі)II [tait] a1) туго зав'язаний (вузол, пояс), тугийthe trigger of the gun was tight — спуск у рушниці був тугий; міцний
to keep a tight hold on smth — міцно триматися за щось, вчепитися за щось
2) щільний, непроникний; компактний; герметичнийtight barrel /cask/ — барило для рідини
tight cooper — бондар, що робить барила для рідини
tight coil — c-г. сухий /ущільнений/ ґрунт
tight defense — вiйcьк. суцільна оборона
tight formation — aв. зімкнутий лад
the roof is tight — дах не протікає; щільно закритий
with tight lips — щільно стиснувши губи; щільно загнаний
tight cork — пробка, яка щільно засіла
tight fit — тex. нерухома посадка
3) тісний, звужений, вузький; що облягаєtight shoe [coat] — тісний черевик [-е пальто]
4) туго натягнутий, напружений5) щільно забитий, набитий, заповненийthe straits were tight with ice — протоки були забиті льодом; щільний; заповнений, напружений
6) cл. весело, під мухою, на взводіas tight as a drum /as a brick/ — сильно п'яний
to get tight — надратися, нализатися
7) важкий, складний; скрутний tight situation важка ситуація, важке становище; важкоmoney is tight — гроші важко дістати; грошей не вистачає /мало/; money is a bit tight with me y мене немає зайвих грошей [порівн. тж. a]
8) строгий, твердийto keep a tight hand /rein/ on smb — тримати когось у їжакових рукавицях
the larger the audience, the tighter the controls — чим більше аудиторія, тим суворіше перевірка; стислий, скупий; скований, ( про мову); потайливий, стриманий, неговіркий
he is a tight talker — він не балакучий; = він не говорить зайвого
9) скупий, скареднийto be tight with one's money — притримувати /скупо витрачати/ гроші [порівн. тж. 7,;]
10) дiaл. охайний, акуратний11) дiaл. живий; здатний, митецький; спритнийthat's a tight fellow! — спритний, нічого не скажеш!
12) cпopт. майже рівний ( про шанси)tight match — змагання рівних, змагання з майже рівними шансами в учасників
••tight bargain — aмep. угода з невеликими шансами нажитися
tight corner /place, spot, squeeze/ — небезпечне /ризиковане/ або скрутне становище
his lies got him in a tight place — він так забрехався, що тепер йому буде нелегко виплутатися
III [tait] advup tight — cл. збуджений, напружений; з нервами на взводі
1) щільно, міцно, тугоto close smth tight — щільно закрити щось
to hold /to keep/ smth tight — міцно тримати щось; натягати щось
to draw smth tight — затягувати щось
to hug smb tight — міцно обіймати когось
2) щільно, тісно3) дiaл., aмep. міцно, глибоко, ґрунтовноto sit tight — міцно триматися за свої права; не уступати, стояти на своєму
blow me tight! — icт. ну е ну!, чорт візьми!
-
19 произвольно
1) самовільно, самохіть, самохітно;2) вільно;3) довільно;4) свавільно, самовільно, самочинно; срв. Произвольный. [Ряд діялогів, сполучених до купи досить слабо й довільно (Л. Укр.). Він поводиться собі довільно, - як заманеться йому (Берд. п.)].* * *нареч.1) дові́льно2) сваві́льно; самові́льно3) дові́льно; необґрунто́вано; безпідста́вно -
20 нельзя
I. До -зя см. Донельзя.II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].* * *предик.1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льнокак \нельзя зя́ бо́лее пра́вильный — якнайправильні́ший, щонайправильні́ший; якнайвірні́ший, щонайвірні́ший
\нельзя зя́ ли... — чи не мо́жна
\нельзя зя́ не... — не мо́жна не
\нельзя зя́ сказа́ть, что́бы... — не мо́жна сказа́ти, щоб
2) ( запрещено) не мо́жна
См. также в других словарях:
льно́се́мя — льносемя, семени; мн. семена, семян, семенам … Русское словесное ударение
Льно... — льно... Начальная часть сложных слов, вносящая значения сл.: лён, льняной (льноволокно, льнозаготовка, льнообрабатывающий, льночесальный и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
льно... — льно... Первая часть сложных слов со знач.: 1) относящийся к разведению, обработке льна, напр. льночесальный, льнообрабатывающий, льнотрепальный, льнопрядильный, льномолотилка, льнотеребилка, льнокомбайн, льнозавод; 2) льняной, из льна, напр.… … Толковый словарь Ожегова
льно.. — льно... первая часть сложных слов, пишется слитно … Слитно. Раздельно. Через дефис.
льно... — ЛЬНО... Первая часть сложных слов. Вносит зн. сл.: лён, льняной. Льноволокно, льномолотилка, льноочистительный, льносовхоз, льноторговец, льноуборочный … Энциклопедический словарь
льно́пряди́льный — [не льнопрядильный] … Русское словесное ударение
льно́трепа́льный — [не льнотрё пальный] … Русское словесное ударение
льно́три́ер — льнотриер, а; мн. льнотриеры, ов … Русское словесное ударение
льно́чеса́льный — [не льночё сальный] … Русское словесное ударение
льно-шелковый — прил., кол во синонимов: 1 • льно шёлковый (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
льно-шёлковый — прил., кол во синонимов: 1 • льно шелковый (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов